Професійне життя як дорога. То ви їдете по широкій трасі на великій скорості – ваша кар’єра швидко і успішно розвивається. То ви стоїте в тягучці, і ваш професійний розвиток призупиняється. А буває й так, що ви не розумієте як заїхали у зовсім незнайоме місце і не знаєте що робити далі, тобто кар’єра зайшла в глухий кут. Тоді єдиним виходом з ситуації буде розвернутися на 180 градусів та поїхати назад, шукати нову дорогу.

Саме в таких ситуаціях, коли робота перестає приносити вам радість та моральне задоволення, а всі прикладені зусилля стають марними, зміна роботи стає актуальною. Інколи зміна професійного напрямку може бути єдиним виходом із такого кар’єрного глухого кута. В професійному середовищі це дуже розповсюджено. В цій ролі може опинитися як починаючий спеціаліст, так і самий висококваліфікований профі.

Але щоб прийняти правильне рішення вам треба чітко з’ясувати причину проблеми. Консультанти з розвитку кар’єри виділяють декілька таких:

  • несприятливе організаційне середовище;
  • відсутність у працівника необхідних навичок та компетенцій;
  • невідповідність ваших здібностей виконуваній роботі.

І тут треба розуміти, що не кожна причина вимагає зміни професії. В деяких випадках ваші проблеми може вирішити банальна зміна місця праці.

Будучи дорослою людиною, яка має певний життєвий та професійний досвід, ви напевне гадаєте, що знаєте як виконувати свою роботу та поводити себе в колективі. Але бувають такі випадки, коли на новому місці все йде не так, як ви запланували: робоче місце не обладнане, начальник вас часто ігнорує, а всі спроби зблизитися з колегами закінчуються невдачею. І з часом ця ситуація не змінюється, а іноді й погіршується. Інакше кажучи, ви їдете по шосе, а інші водії вас не помічають або не хочуть бачити. Вам страшно та некомфортно, тому що ви не розумієте які ваші дії можуть спричинити аварію. Ви попали у несприятливе організаційне середовище. Очевидно, що ваші персональні цінності та корпоративна культура, стиль управління в компанії не співпадають. Навряд чи в даній ситуації вам самостійно вдасться щось змінити. Тому цілковито логічним буде з’їхати на іншу дорогу і їхати далі до своєї цілі. Тобто змінити місце роботи, і вже в новій компанії в сприятливій атмосфері продовжити працювати та будувати кар’єру.

Несприятливі фактори організаційного середовища

Умови праці. До них відносяться: наявність постійного шуму та пилюки; тіснота (коли у маленькому кабінеті працює велика кількість працівників); розташування робочого місця поряд зі шкідливим для здоров’я виробництвом; відсутність гарного освітлення або кондиціонеру.

Корпоративна культура компанії, соціально-психологічні проблеми у колективі: булінг (від англ. bullying – цькування) або інше психологічне насильство, постійні конфлікти та склоки, навушництво.

Непрофесійне керівництво. Не розуміння керівниками цінності людського капіталу, відсутність навичок управління людьми, використання авторитарного стилю керівництва, часта зміна умов праці та правил роботи.

Ігнорування ініціатив та пропозицій. За довгий час роботи в компанії працівник отримує досвід та стає експертом у своїй області. Такі працівники можуть генерувати доволі реальні пропозицій щодо збільшення ефективності та продуктивності своєї роботи, економії ресурсів, тощо. Але часто начальство відмовляє робітникам, навіть не розглянувши пропозиції та не вислухавши їх експертної думки.

Низька оплата праці. Політика компанії припускає оплату праці нижче ринкових показників, а робоче навантаження зовсім не враховується. Також деякі компанії ігнорують КЗпП і не оплачують поверхнормові, переробки, роботу у вихідні або святкові дні.

Відсутність балансу між роботою та особистим життям. Основною причиною цього є переробки. Дисбаланс проявляється по-різному: помилки, напружені стосунки з колегами, професійне вигоряння, безсоння, постійне почуття дискомфорту, нестача сил, енергії, часу на себе.

Організаційні зміни. Зміна власника, технологічного процесу, вплив економічної або фінансової кризи – це основні причини впровадження в компанії організаційних змін та стресу персоналу.

Відсутність зростання та перспектив. Іноді в компанії від працівника очікується тільки гарне виконання іх посадових обов’язків та досягнення певного результату. А переговори з керівництвом щодо розширення повноважень, або впровадження змін може бути сприйняте як підсижування чи саботаж.

Інша розповсюджена причина сумнівів у обраній професії, коли для виконання своїх обов’язків вам елементарно не вистачає певних прикладних навичок. Це коли вам треба повернути на перехресті, а ви не знаєте чи зовсім забули де включається поворот. Дана ситуація може бути характерною як для молодих спеціалістів, так і для професіоналів. Наприклад, в компанії змінилося програмне забезпечення. Тоді молодий спеціаліст і профі попадають в однакову ситуацію і обидва повинні вивчати його з нуля. В нашому турбулентному світі наявність подібних труднощів на роботі не є приводом для зміни роботи чи професії. Пригадавши ті ситуації, з якими ви не змогли справитися, спробуйте відповісти собі на такі питання: «Яким є ваш реальний рівень знань? Які помилки ви припускали частіше всього?» Відповідь на них дасть вам чіткий перелік вмінь, які треба освоїти найближчим часом, щоб більше ніколи не потрапляти у халепу.   

Часом в процесі роботи ми розуміємо, що вона не приносить очікуване задоволення, а щоб досягти тих результатів, які демонструють колеги, ми повинні прикладати значно більше зусиль і працювати у два рази більше. Хоча ви маєте хобі, в якому достатньо успішні. Це виникає, коли ваші вродженні здібності не відповідають обраній професії та сфері діяльності. Це як купити машину, закінчити курси водіння, отримати права і поїхати. А добравшись до цілі, зрозуміти, що витративши купу часу і сил ви приїхали не туди куди планували. Хоча прогулянки на велосипеді викликають у вас масу позитивних емоцій та переживань. І тут виникають думки, що ми займаємося не тим, чим насправді хотіли б. Часом це говорить про певну перевтому, а часом є реальним приводом для осмислення свого професійного шляху та, можливо, розвороту на 180 градусів і зміни професії. Основними признаками того, що ви займаєтесь не своєю справою, а відпустка не вирішує проблему, є:

  • низький темп засвоєння необхідних професійних знань та навичок;
  • в роботі не використовуються ваші здібності, які ви вважаєте ключовими з дитинства;
  • енергетична виснажливість від виконуваної роботи;
  • низька мотивація або повна демотивація;
  • відсутність суб’єктивного задоволення від роботи;
  • відсутність розвитку та кар’єрного зростання.

Але перед тим як прийняти це рішення ще раз зважте всі наявні ризики. В цьому допоможуть наступні питання.

  • Чи справді настав час змінити сферу діяльності?
  • Чи дійсно ви приклали всі зусилля для розвитку своєї кар’єри?
  • Що вам вдається робити краще?
  • Яка діяльність для вас є бажаною? Що ви про неї знаєте?
  • Що може зашкодити вашому рішенню щодо зміни професійної діяльності?

Висновок може бути один. Якщо ви потрапили у одну з подібних ситуацій, головне не панікуйте. Об’єктивно оцінивши наявну проблему та зваживши можливі ризики ви зможете прийняти  правильне рішення.

Стаття опублікована в журналі «Натали» Зима 2021. Автор: Руслан Свистун.