Як керувати завислими, активними та панікуючими підлеглими

Цього року, реалізуючи різні проекти, я все частіше чую скарги від менеджерів різних компаній: «Що не так з моїми підлеглими? Я за них б’юся. Роблю все, щоб компанія не розвалилася, і в них були робочі місця. А вони зайвого руху не можуть зробити. Лише за всім пасивно спостерігають». Відповідь проста — співробітники перебувають у стресі. Причому реакція на стрес може мати широкий спектр поведінкових проявів.

Давайте розберемося, як керувати людьми залежно від того, яка реакція на стрес у них домінує.

«Завмирання»

Такі працівники у стресовій ситуації начебто «зависають» та «гальмують». Вони припиняють діяти, і від них неможливо добитися жодного рішення. Це типова поведінка людей, які у напруженій ситуації несвідомо реагують на неї стратегією «замри». У подібних ситуаціях у них спрацьовує інстинкт збереження енергії. Тому працівники підсвідомо займають пасивну позицію. Вони не можуть ефективно працювати та генерувати нові рішення, тому що їх мізки буквально не працюють. Серед таких працівників, що «зависнули», можуть виявитися люди з емотивним типом особистості.

Що робити?

З ними не працюють довірчі бесіди та мотивуючі лозунги. Керівнику слід надавати конкретні вказівки: «Якщо ми зараз не діятимемо, нас чекає дуже велика … (проблема). Тому…». Далі ставити чіткі короткострокові завдання з постійним контролем. Якщо співробітник має чутливий або емоційний характер, то оптимальним варіантом вивести його з цього стану буде сфокусувати всю його увагу на допомозі іншим працівниками.

«Підвищена активність»

Деякі працівники, навпаки, починають діяти надто активно (часто хаотично), тобто обирають стратегію «бий» (а потім подумай). Перебуваючи у стресі вони мобілізують всі свої ресурси (фізичні та емоційні), починають щось робити, метушитися та активно шукати вихід із ситуації. З першого погляду, такі працівники можуть здаватися надійною опорою для бізнесу. Однак, маючи купу ідей (наприклад, як допомогти бізнесу) та демонструючи постійну активність, їх ситуативні рішення не завжди всебічно обдумані та зважені. І в подальшому можуть негативно позначитися на бізнесі.

Що робити?

Дайте таким співробітникам можливість заспокоїтись, зробити холодні розрахунки або просто почекати. Або навпаки, випустити пар, можливо, навіть через гнів та агресію. Коли вони заспокоються, візьмуть себе до рук і будуть готові до конструктивних рішень, їм можна запропонувати алгоритм аналізу проблемної ситуації. Аналіз ситуації краще робити письмово, оскільки тоді вмикається раціональна частина мислення, а емоції відступають на другий план. За результатами їх роботи обговоріть запропоновані ними варіанти. Спільно з активним працівником сформулюйте конкретні цілі та визначте завдання, яких необхідно досягти для вирішення нагальної проблеми. І тільки після цього дайте їм можливість діяти.

«Уникнення проблем»

Перебуваючи у стані стресу, такі працівники хочуть втекти від проблем фізично та психологічно. Це характерна поведінка людей, які обирають стратегію «біжи». Стресову ситуацію співробітники не можуть вирішити через відсутність внутрішнього ресурсу чи навичок вирішення проблем. Тому одні поринають глибоко в себе. Інші тікають туди де безпечно – додому: йдуть на лікарняний (виникає психосоматика) або (у ситуаціях високої емоційної напруги) звільняються. Дехто влаштовує істерику і втягує до цього всіх оточуючих.

Що робити? Дійте залежно від ситуації.

  • Якщо працівники звільняються, то не бігайте за ними з проханням залишитися. Їхнє звільнення аж ніяк не пов’язане з реальним становищем компанії. Таких потрібно просто зрозуміти і відпустити. Ви не лікар щоб займатися психотерапією.
  • Якщо співробітники йдуть на лікарняні, то ви не маєте права забороняти їм, бо це може загрожувати певними наслідками. Ваша ціль знайти адекватну заміну хворому. А на майбутнє бажано розробити заходи щодо зниження рівня тривожності у співробітників та створення атмосфери психологічної безпеки в компанії.
  • Розмовляючи зі співробітниками у стані «безголової курки» намагайтеся переключити бесіду на іншу тему та поставити завдання в іншій, нестресовій області. Виконуючи це завдання він прийде до тями. Потім попросіть його проаналізувати проблему та запропонувати варіанти її вирішення. Це допоможе таблиця для аналізу проблем співробітника.
  • Працівників, які впадають в істерику, дистанціюйтесь від колективу чіткими завданнями. Наприклад, дайте завдання з’їздити до постачальників за документами. При цьому ви маєте назвати конкретні папери. — З тими ж, хто глибоко занурюється у себе і не йде на контакт, вирішуйте проблему за рахунок надання їм чітких та зрозумілих короткострокових завдань. Частіше запитуйте у них професійну думку щодо тих чи інших виробничих питань.
І головне, працюючи зі співробітниками з низькою стресостійкістю, треба лишатися емоційностіким, мати холодну голову та не піддаватися маніпуляціям. Тому що вони намагатимуться заразити вас своїм настроєм та нав’язати свої проблеми.

Завантажити таблицю для аналізу проблем співробітника можна тут.